Трьохканальний лабораторний блок живлення на TL081
Для потреб ремонту техніки, та розробки нових пристроїв автор тривалий час використовував три різних лабораторних блоків живлення:
- Одноканальний: 1–15В / 1А
- Двохполярний регульований: +/- 1–20В / 1А
- Двохканальний потужний, імпульсний: 1–25В / 4А
Ці три прилади займали чимало робочого простору. У деяких використовувались вентилятори активного охолодження які створювали шум в роботі, у одному з них був перемотаний ТС-180 який славиться шумом в процесі роботи, якщо його вже розбирали і перемотували.
І одного теплого весняного вечора 2024 року в мене з’явилася ідея: об’єднати ці три ЛБЖ (лабораторні блоки живлення) в один корпус. Хотілося зробити компактно, без зайвого шуму при роботі — тому вирішив обійтись без вентиляторів для примусового охолодження і з тороїдальним трансформатором, який, коли грамотно спроектований, взагалі тихіший за траву в роботі.
Тривалий час я шукав відповідний корпус, і ось одного дня мені трапився на очі корпус від старого радянського трансляційного підсилювача. Те, що підкупило найбільше:
-
Достатні габарити
-
Наявність двох великих алюмінієвих радіаторів з боків
-
Відмінна міцність конструкції
Основні характеристики мого ЛБЖ:
-
Один канал: 1–15 В / 1 А, з регулюванням струму
-
Два канали: 1–25 В / 4 А, також з регулюванням струму
-
Можливість об’єднання двох потужних каналів у режим двополярного живлення (послідовне включення)
-
Пасивне охолодження для повністю безшумної роботи — іноді при відладці схем їх треба ще й «слухати» 🙂
Схема принципова одного модуля |
У конструкції було використано три плати — по одній на кожен з трьох каналів. Описувати схемотехніку не бачу сенсу — за мене це вже зробили багато колег у мережі.
Втім, у ці модулі я вніс кілька змін:
-
Операційні підсилювачі замінив на оригінальні TL081, оскільки комплектні мали сумнівну якість — навіть без маркування.
-
Конденсатори С1 встановив ємністю 4700 мкФ / 50 В.
-
Струмознімальні резистори R6 у силових каналах замінив на С5-16МВ 0.11 Ом, 1%. Закріпив їх на висоті 5 мм над текстолітом — для кращого охолодження.
-
Стабілізатор VR1 замінив на 7815 — саме від нього живляться цифрові амперметри силових каналів.
-
У силових каналах замість транзисторів VT1 встановив КТ827А — ці малютки доволі потужні й добре себе показують.
-
У каналі на 15 В використав КТ819 в корпусі TO-220.
-
На всіх трьох платах замість VT2 (D822) встановив КТ815, і через ізолюючі прокладки прикрутив їх до внутрішнього радіатора.
У силових каналах використав діоди Д242А
Виготовлено кріплення для діодів випрямляча. В якості яких я використав 8шт совкових Д242А:
При навантаженні на каналі близько 4 А ці діоди майже не нагріваються, що приємно здивувало. У ролі радіатора я використав алюмінієвий кутник 20×20×2 мм —його виявилось цілком достатньо для відведення тепла в такому режимі. Кожен міст зібраний на чотирьох діодах по два з яких, встановлено на цей кутник через ізоляційні втулки та слюдяні прокладки — для уникнення короткого замикання на радіатор.
Фото процесу монтажу блоку живлення:
Наступний етап, якому варто було приділити належну увагу, — це відведення тепла від регулюючих елементів ЛБЖ. Оскільки в ім’я безшумності та чистоти вихідної напруги я обрав саме лінійну топологію, стало очевидно: на силових транзисторах у процесі роботи виділятиметься чимало тепла.
У моєму розпорядженні були два чудові радіатори, але перед використанням їх довелося трохи підготувати для встановлення транзисторів. А саме:
Далі — чи не найважливіше: виготовлення передньої панелі. За основу я взяв алюмінієвий лист товщиною 3 мм. Озброївшись напильником, сверлами і терпінням, я взявся до роботи.
Результат — ось такий:
Коментарі
Дописати коментар